Магнолії

Автор ADMIN Опубліковано: Вересень - 10 - 2015

магнолія 5У Кременецькому ботанічному саду зростають представники перших квіткових рослин – магнолії, які з’явилися на землі майже 140 млн. років тому. Названі Карлом Ліннеєм на честь французького ботаніка П’єра Маньоля (Магнола). Це реліктові рослини, що належать до древньої родини Магнолієвих. Невеликі природні ареали їх збереглися в країнах Південно-Східної Азії, Північної та Центральної Америки. На території України викопні залишки магнолій знайдено в палеоцені Путивля (Сумська обл.).
Люди зацікавилися магноліями декілька століть тому. Їх увагу привертали великі квіти від білого до темно-рожевих кольорів, незвичайне листя та яскраво забарвлені плоди. Минуло багато часу і ці дивовижні рослини перенесли з природи і висаджували біля храмів,імператорських палаців, на подвір’ях вельмож. Цвітуть магнолії приблизно у віці 8 років.
У Кременецькому ботанічному саду колекція родини Магнолієвих представлена 2 родами – рід Магнолія та рід Ліріодендрон. Всього нараховується 11 видів,3 гібриди і 2 декоративні форми.
Цвітіння розпочинають з 2 половини квітня і до середини травня. Квіти великі, запашні, від білого, до темн -рожевого в залежності від виду. Більшість представників, що зростають у нашому ботанічному саду квітують до появи листя, голі гілки вкриваються сотнею запашних квіток.


Серед квітуючих представників родини – магнолія кобус, Лебнера, Суланжа (2 декоративні форми ), верболиста, оголена, зірчаста ліріодендрон тюльпановий.
Магнолія кобус (Magnolia kobus DC.) – батьківщина цн. і пн. Японія. Високе листопадне дерево до 20 м, крона широкорозложиста. Кора стовбура темно -сіра, молоді пагони коричнево-оливкові. Листя оберненояйцевидне. Квіти молочно-білі, ароматні, діаметром до 10 см. Цвітіння розпочинають в першій половині квітня до появи листя. Плодоносить на початку жовтня. Плоди – багатолистянки, скручені, на сонячному боці яскраво-малинові, довжиною до 8 см. насіння чорне,ниркоподібне,в малиновій оболонці. Найбільш зимо- та посухостійка з усіх інтродукованих листопадних магнолій.
Магнолія Лебнера(Magnolia x loebneri Kache.) – гібрид магнолії зірчастої та кобус , виведений в Німмечині. Це листопадне дерево, рідше кущ з широкою кроною висотою до 8 м. Схожа на попередню магнолію, але пелюстки у квітці вузькі і розташовуються зірчасто. Квітує до появи листя у середині квітня, пізніше від магнолії зірчастої.
Магнолія Суланжа(Magnolia x soulangiana Soul.-Bod) – гібрид, виведений у Фромонті(Франція ) офіцером наполеонівської армії Суланж-Боде у 1820 році шляхом запилення квіток магнолії оголеної пилком м. лілієквіткової.Це листопадні кущі або дерева до 8 метрів з широкорозлогою або пірамідальною кроною. Листя подовженоовальне, оберненояйцевидне до 22 см. Квіти келихо та чашоподібні.Пелюсток від 6 до 9.Всередині вони білі, зовні від білого до темно-пурпурового, іноді з пурпуровими стрічками. За забарвленням квіток, формою листя, періодом цвітіння виділяють 28 декоративних форм. У КБС є 2 декоративні форми магнолії Суланжа “Rosea” та “Alexandrina”.
Магнолія верболиста(Magnolia salicifolia(Sieb. et Zucc.)Maxim) – батьківщина цн. та пн. Японія. Відома як анісова магнолія, є лікарською рослиною, усі її рослини містять до 50 ароматичних сполук та алкалоїдів. Листопадне дерево до 12 м.
Квіти білі, ароматні. Вперше квітувала у нашому ботсаду цього року.
Магнолія оголена(Magnolia denudata Desr.) -у природі зростає у вологих гірських лісах Китаю. Вона відома під назвою Юлань – лілейна магнолія. Культивується давно і є однією з улюблених рослин китайців. Зображення цієї квітки наносять на китайські порцелянові вироби, малюють на картинах. До Європи завезли у 1780 році. Це листопадне дерево або кущ висотою до 15 м. Листя до 17см, оберненояйцевидне. Квіти білі,трохи кремуваті, пелюсток 9.Цвіте у другій половині квітня до появи листя. Цього року вперше у нас квітувала 2 великими квітками.
Магнолія зірчаста(Magnolia stellata(Sieb. et Zucc.)Maxim) – батьківщина Японія. Листопадний кущ з густою круглястою кроною до 3 м.Листя видовженоовальне.Квіти білі, з приємним запахом. Пелюстки вузенькі, стрічкоподібні,розташовані зірчасто. Оскільки рослина невисока, то її використовують при створенні японських садів.
Ліріодендрон тюльпановий (іноді Тюльпанове дерево, Liriodendron tulipifera) — найближчий родич магнолії. У перекладі це слово означає «дерево-ліра». Саме так назвали це дерево за оригінальну форму листків, яка притаманна тільки йому. А тюльпановим його називають за пахучі квіти жовтогарячого кольору, які зовнішнім виглядом нагадують тюльпани.
Тюльпанове дерево веде свій родовід із Північної Америки, де воно поширене від Індіани й Пенсильванії до Флориди й Арканзасу.
Ростуть ліріодендрони поодиноко та невеликими групами. Квіти великі, до 6 см у діаметрі, поодинокі, зеленувато-жовтуваті. Висота таких дерев досягає 60 м, а діаметр стовбура — 3 м. Ліріодендрон доживає уприродному середовищі зростання до 500 років. Найкращий час для огляду ліріодендрона — у червні, коли він увесь вкривається квітами.Але квіти не відразу помітиш в кроні дерева, оскільки вони зливаються з кольором листя.
Представники родини Магнолієві – це унікальні, реліктові рослини, які майже в незмінній формі зростають і в наш час. З кожним роком магнолії набувають дедалі більшої популярності у зеленому будівництві. Вони збагачують асортимент гарноквітучих рослин, надають краси та декоративності садам і паркам України. Тому збереження, розмноження і розширення колекційного фонду категорії цих рослин є невідкладним завданням ботанічних садів України.

Гордійчук Алла Володимирівна – науковий працівник відділу дендрології

Поділіться новиною в соціальних мережах

Написати коментар

ПОДІЛІТЬСЯ НОВИНОЮ В СОЦМЕРЕЖАХ -

Всі права захищені © 2015-2018 Кременецький ботанічний сад