Найпоширеніший спосіб вегетативного розмноження хвойних – розмноження стебловими живцями. Метою вегетативного розмноження передусім є одержання рослин з певними якостями: інтенсивним ростом, бажаною формою крони, забарвленням. Спочатку нарізаються гілки з пагонами поточного року або поточного та минулого років. У дерев пагони краще нарізати в центральній або верхній частинах крони. Оптимальними строками проведення живцювання більшості хвойних є періоди перед Детальніше »
Розмноження хвойних
Гладіолус – квітка гладіатора
У Кременецькому ботанічному саду квітують гладіолуси. Це багаторічні бульбоцибулинні рослини родини Півникових з дуже гарними квітами, використовуються на зріз у букети. Батьківщина — тропічні та субтропічні райони Африки, Середземномор’я, середня Європа та Азія, західний Сибір. Рід включає близько 250 видів.
Перша згадка про гладіолуси зустрічається в Детальніше »
Лабораторія розмноження та реалізації посадкового матеріалу
У Кременецькому ботанічному саду функціонує лабораторія розмноження та реалізації посадкового матеріалу.
Основними видами діяльності лабораторії є:
- виробництво продукції декоративних, плодових та ягідних рослин з Детальніше »
Базилік –король пряних трав
Завдяки високим смаковим якостям і цілющим властивостям ароматний базилік здавна на Русі називали «царською травою».
Однак «відкриття» базиліка належить близькосхідному регіону та Індії – там ця рослина застосовується як в кулінарії, так і в медицині вже більше 5000 років і більше того навіть вважається священною. В Європу базилік був завезений з Азії солдатами Олександра Македонського – ця трава була одним з трофеїв царя-воїна. До України базилік дістався лише у XVIII столітті, але застосування йому знайшлося швидко, причому використовували його в першу чергу саме як лікарську рослину. Васильки справжні, базилік (Ocimum basilicum L.) — однорічна трав’яниста рослина. В Кременецькому ботанічному саду культивують з 2005 року.
Є кілька різновидів базиліку з різним забарвленням листя та ароматом. Одні мають пурпурове листя та аромат схожий на суміш духмяного перцю та чаю, інші коричнювато-фіолетове листя та аромат гвоздики і м’яти, але найпоширенішим є Детальніше »
У Кременецькому ботанічному саду відбувся круглий стіл
«Стань волонтером вихідного дня» – таке гасло вкотре об’єднало працівників Кременецького ботанічного саду та представників культурної асоціації «Новий Акрополь». 28 липня після клопіткої, спільної, злагодженої роботи з благоустрою території ботанічного саду було організовано круглий стіл, під час якого обговорили основи волонтерства, можливі труднощі та проблеми в роботі. Акропольці поділилися своїми враження про волонтерське життя, багаторічним досвідом та планами на майбутнє.
Заступник директора Кременецького ботанічного саду Ключ Володимир Петрович у 16-й рік співпраці та з нагоди 25-річчя культурної асоціації «Новий акрополь» від колективу вручив волонтерам Детальніше »
У Кременецькому ботанічному саду облаштовано нову зону відпочинку
Відтепер відвідувачі ботсаду зможуть милуватися красою гірського ландшафту з оглядових майданчиків. Облаштувати їх допомогли волонтери «Нового Акрополя».
Співпраця з ними триває вже шістнадцять років. Упродовж тижня вони поєднували роботу на колекційних ділянках із роботою з облаштування майданчиків: розчищали територію, встановлювали огорожу, альтанки.
Отож впродовж п’яти спекотних липневих днів з ініціативи ботанічних працівників та потужної підтримки волонтерів-акропольців «народилися» два красиві оглядові майданчики в обіймах кременецьких гір. Гарна можливість для Детальніше »
Лілійники у Кременецькому ботанічному саду
Лілійник (лат. Hemerocallis) – трав’янистий кореневищний багаторічник. Батьківщина – Східна Азія. Лілійник знайомий людству з давнини, але вперше наука заговорила про нього в 1753 році, коли Карл Лінней дав йому ім’я «гемерокалліс», яке складається з двох грецьких слів: «hemera», що означає «день, доба», і «callos» – «краса». Російською рослина називається «красоднев», тобто краса, яка живе лише один день.
Гарні не лише культурні види і сорти лілійнику, а й «дикуни», що ростуть у природі. Крім того, лілійники настільки невибагливі, що Детальніше »
Працівники Кременецького ботанічного саду долучилися до високого і прекрасного
У парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка м. Кременець відбувся вечір «Шістдесятники. Високовольтна лінія духу».
Організували і провели його представники культурної асоціації «Новий акрополь», які щороку приїжджають до Кременецького ботанічного саду, щоб Детальніше »
У Кременецькому ботанічному саду триває робота над створенням експозиції «Сухе озеро»
При композиційному підборі асортименту посадкового матеріалу працівники лабораторії ландшафтного дизайну та озеленення керувалися екологічним принципом, а також враховували характерні риси будови рослинного матеріалу (зовнішній вигляд, форма, текстура, колір рослин).
Для досягнення декоративного ефекту ландшафтної композиції під час Детальніше »
Топіарне мистецтво
Топіарне мистецтво – фігурна стрижка дерев, чагарників і квітів, при якій рослинам надають різних скульптурних форм: тварин, архітектурних споруд, людей, геометричних фігур. Для створення топіарів зазвичай застосовуються вічнозелені чагарники.
Топіарне мистецтво дуже давнє. Ще в Детальніше »