Айва звичайна – Cydonia oblonga Mill.
Належить до родини розоцвіті – Rosaceae Juss. Зимостійка і посухостійка, починає плодоносити на 3- 4-й рік після садіння. Айва росте у вигляді куща або дерева від 2 до 7 м заввишки. Плоди лимонного або жовто-оранжевого кольору, вкриті повстяним нальотом, який на стиглих плодах зникає. Споживають плоди в сирому вигляді мало. Головне призначення їх – для виготовлення консервованих продуктів. Детальніше »
Зараз – пора плодових та ягідних культур. У щоденному раціоні вони відіграють надзвичайно важливу роль. Про лікарське значення в харчуванні для людини плодово-ягідних рослин – читайте у повідомленнях Олега Василюка, наукового працівника відділу акліматизації плодових та ягідних культур Кременецького ботанічного саду.
Життя людини невіддільне від рослинного світу. Адже рослини є джерелом енергетичних і біологічно активних речовин. Перші – носії енергії (цукру, крохмалю, пектинових речовин, жирів, білків), які потрібні для повноцінного харчування. Другі – необхідні, насамперед, самим рослинам для підвищення стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища, визначають рівень біологічної активності нашої їжі, здатні навіть у незначних кількостях впливати на здоров’я і життєдіяльність. Детальніше »
Колекція рідкісних рослин Кременецького ботанічного саду, які занесені до Червоної книги України нараховує 69 видів. Серед них Собачий зуб.
Коли приходить весна і теплі промені сонечка топлять сніг, у нашому саду з’являються перші чарівні квіти. Мало які весняні рослини можуть зрівнятися з аристократичністю і одночасною яскравістю собачого зубу. Собачий зуб (Erythronium dens-canis) – вид з родини лілійних, роду кандик. Рідкісна багаторічна трав’яниста і цибулинна рослина заввишки 15-20 см. Своєю назвою ця лісова рослина зобов’язана формі і кольору цибулини, що дуже схожа на зуб собаки. У квітки тонке стебло зазвичай з однією, рідко з двома фіолетово-рожевими (або білими, рожевими, жовтими) повислими квітками. Стебло нахиляється під вагою квітки, що робить собачий зуб схожим на дзвіночок. Оцвітина вільно листа,з відігнутими назад листочками. Листки ланцети, вкриті мозаїкою темно-рудих плям. Цвіте квіточка в березні – квітні. Плодоносить у вересні – жовтні. Плід – коробочка. Розмноження відбувається як вегетативним шляхом (цибулинами), так і генеративним (насіння). Насінна коробочка містить від восьми до тридцяти насінин. Детальніше »
Рідкісним ендеміком Кременецьких гір, який вирощується у Кременецькому ботанічному саду і має декоративне значення є Гвоздика несправжньопізня – Dianthus pseudoserotinus Btocki.
Про неї розповідає нам науковий співробітник відділу фітосозології Тетяна Чубата. Поширений вид на Пн. Поділля (Гологоро-Кременецький кряж, Розточчя), прилегла до нього територія Малого Полісся.
Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина 7-30 см заввишки, сиза, утворює густі дернинки з численними неплідними пагонами й плодючими стеблами. Стебла прості або вгорі трохи розгалужені, при основі частково здерев’янілі. Листки лінійні, загострені. Квітки в кількості 1-3 на стеблі. Чашечки з яйцеподібно-ланцетними тупуватими зубцями 3-3,5 мм завдовжки; при основі з (2)4 яйцеподібними приквітковими лусками 5-8 мм завдовжки; віночок білий; пелюстки глибше середини тонко розсічені. Насінина зазвичай 2,5 мм завдовжки. Цвіте в липні-серпні; плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням та партикуляцією каудексу. Детальніше »
На базі НПП «Кременецькі гори» 15 липня відбулася зустріч представників туристичних і суміжних із ними організацій з головою Української асоціації активного та екологічного туризму Сергієм Підмогильним
С. Підмогильний представив ініціативу впровадження в Україні моделі функціонування екотуристичних шляхів Greenways (Зелені шляхи). Втілення цієї ідеї проводиться за участю іноземних партнерів Фонду «Партнерство для навколишнього середовища». Детальніше »
Урочисті привітання очільників влади, директорів Кременецького ботанічного саду та НПП “Кременецькі гори”, відзначення кращих працівників природно-заповідного фонду грамотами. Детальніше »
Змієголо́вник австрі́йський – Dracocephalum austriacum L. –
В Україні відомо лише шість місцезнаходжень цього виду. Ми можемо його зустріти в колекції рідкісних рослин Кременецького ботанічного саду. Реліктовий третинний вид з дуже розсіяним ареалом, занесений до Червоної книги України, списків Бернської конвенції.
Називається він так, бо має своєрідний вигляд великих двогубих квіток, які справді чимось нагадують голову змія з розкритою пащею. Є багаторічною рослиною з родини губоцвітих.
Росте на вапнякових скелях, подекуди на крейді серед чагарників та на узліссях. Зрідка трапляється в західному та правобережному лісостепу.
Дуже гарні фіолетові квітки приваблюють усякого, хто їх побачить, і тому їх посилено зривають на букети.
Змієголовник австрійський перебуває на межі знищення, а тому потребує суворої індивідуальної охорони. Заслуговує широкого введення в культуру, як декоративна рослина, тим більше, що дуже легко культивується, потребуючи лише вапнування ґрунту. Детальніше »
Ясинець білий або неопалима купина описана у легендах та П’ятикнижжі.
«… Коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, Бог заговорив до нього з палаючого куща, призвав вивести народ Ізраїлю із Єгипту у землю Обітовану». Властивість рослини горіти і не згорати описано у Законі Божому.
Вона дуже рідкісна і побачити її дуже непросто. В колекціях Кременецького ботанічного даний вид культивується з 2002 року.
У цієї рослини є ще одна назва – ясенець, яка походить від форми листя квітки, що нагадують листя ясена. Повна назва “ясенець білий”, хоча у природі частіше зустрічаються з рожевим та бузковим цвітом. 5 пелюсток з пурпуровими прожилками зібрані в ароматне суцвіття. Аромат хоч і приємний, та може бути вбивчим. Нюхати квітку не можна в жодному разі. Від запаху виникає головний біль, який може тривати аж декілька годин, а також запаморочення. Так само, як борщівник може обпекти шкіру, тому також варто уникати контактів з нею». Детальніше »
ПОДІЛІТЬСЯ НОВИНОЮ В СОЦМЕРЕЖАХ -
Всі права захищені © 2015-2018 Кременецький ботанічний сад
