У Кременецькому ботанічному саду нещодавно з’явилась колекція лілійників. До неї належать 13 сортів. Про лілійники, секрети їх розмноження – читайте в повідомленні молодшого наукового співробітника ботсаду Людмили Поліщук.
Лілійник із лат. – Hemerocallis. Назва роду походить від грецьких слів “hemera” – день і “kallos” – краса, що пов’язано з короткостроковістю цвітіння більшості видів. Кожна квітка зазвичай цвіте один день. Налічує рід майже 25 видів, які поширені переважно на сході Азії, рідше – в Європі.
Квіти цієї рослини бувають прості й махрові, за формою схожі на лілію, але листя на квітконосі немає, воно починається прямо від кореня. Довге, ланцетоподібне, розкидається красивою розеткою, яка прикрашає квітник ціле літо. Квітка в діаметрі досягає від 12 до 20 см. На квітконосі може бути від 5 до 15 бутонів, кожен із яких розкривається на один день, а потім настає черга наступного. Цвітіння починається в липні і триває впродовж літа. Чим старша рослина, тим більше квітконосів і тим довше триває цвітіння. Детальніше »

Важливим елементом зеленого будівництва є декоративне квітникарство. Квітами прикрашають парки, сквери, балкони будинків, квітники. Серед великого розмаїття квітів найбільшою любов’ю і увагою користуються троянди. Жодна з квіткових культур за своїм різноманіттям і вишуканістю форм, забарвленням квітів, їх ароматом та тривалим періодом цвітіння не може зрівнятися з трояндами.
Троянда за своєю декоративністю перевершує практично всі відомі квіткові рослини. Вона є справді королевою квітів, посідаючи одне з головних місць у декоративному квітникарстві. Чарівна форма квітки, приємний аромат, тривале цвітіння, що можн а краще придумати для створення квіткових композицій, основою яких є клумби з кущів троянд. В озелененні використовують різні групи троянд. Так, наприклад, чайно-гібридні й флорибунду висаджують у групових, бордюрних і солітерних насадженнях, а плетисті гарні для декорування стін, оформлення альтанок, створення арок. Детальніше »

Серед великого різноманіття декоративних витких рослин особливу увагу заслуговують – саме іпомеї, які з успіхом використовують для озеленення на спеціально влаштованих опорах. Це світлолюбні, однорічні види з родини Convulvulaceae (В’юнкові). До роду Ipomoea відноситься близько 500 видів, сортів.
У Кременецькому ботанічному саду культивується 7 сортів з 2-х видів:
іпомея пурпурова – сорти «Мілкі вей», «Арлекін», «Блюдце», «Пурпурова зірка», «Скарлет О’Хара». Іпомея триколірна – «Скарлет», «Синя зірка». Детальніше »

Папороті з’явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам’яновугільного(карбону) періоду палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди. На Землі існує близько 300 родів та понад 20000 видів папоротей. У лісі зустрічаються в нижньому і верхньому ярусах, а також на гілках великих дерев або в розколинах скель, розмножуються спорами. Папоротеподібні не мають справжнього листя, перисторозсічений «листок» називається вайєю.
У слов’янській міфології «квітка» папороті наділялася магічними властивостями, хоча вони не квітнуть, а розмножуються спорами. За віруваннями, той, хто знайде квітку папороті — матиме вічне щастя та надзвичайні сили. У латвійській міфології, в Янову ніч закохані шукають цю міфічну квітку папороті, вірячи, що вона принесе їм вічне щастя та багатство. Детальніше »

Малина є напівчагарником роду Rubus родини Rоsaceae. Рід представлено приблизно шістьмастами видами, багато з яких стали відомі ще у стародавньому світі: вперше дика ягода малина згадувалася в рукописах ІІІ ст. до нашої ери. Культурне вирощування малини почалося в Західній Європі в XVI ст. У природі малина найчастіше росте в лісах, по берегах річок, проте вже багато століть є однією з найбільш популярних і улюблених садових ягідних культур. Зараз щодалі ширшого застосування знаходить новий, для наших умов, тип малини – ремонтантна.

Ремонтантна малина, що ж це таке? Якщо Ви, займаєтеся садівництвом, то напевно вже помітили, що малина починає плодоносити на пагонах милого року (на другий рік після посадки). Так, ось малина ремонтантна плодоносить на пагонах поточного року (вже на перший рік після посадки). Цей тип плодоношення малини відомий вже давно, але тільки недавно селекціонери, змогли пристосувати її до середньої кліматичної смуги. Слово ремонтантність (з англійської – відновлення) вказує на поновлення плодоношення. Така властивість здобувається завдяки здатності до плодоношення пагонів поточного року. Детальніше »

Шовковиця чорна – Morus nigra L., Шовковиця біла – Morus alba L.

Ззовні шовковиці біла та чорна дуже подібні і відрізняються лише кольором кори (у чорної шовковиці вона темніша, ніж у білої, тому й назву свою отримали саме завдяки цьому). Це дерева до 15 м заввишки. Дозрівання плодів неодночасне, їх можна збирати з середини червня і до серпня. Два ці види – посухостійкі, не вимогливі до ґрунту.

В ягодах шовковиці містяться від 9 до 24% цукрів, до 4% органічних кислот (лимонна та яблучна), пектинових і дубильних речовин, 33% жирних олій. Детальніше »

Ірга овальна – Amelanchier ovalis Medik.

Ірга овальна належить до родини розоцвітих (Rosaceae L.). Це кущ або невелике дерево заввишки до 3 м. Посухостійка, світлолюбна і зимостійка.

Бруньки набухають і розпускаються в першій половині квітня. Плодоносить щорічно. Вступає в плодоношення на 3-4-й рік.

Плоди – темно-вишневі, майже чорні, із сизуватим нальотом. У них майже 12% цукрів, біля 1% кислот, дубильні й пектинові речовини, вітаміни А (до 5,6 мг%), С (до 45 мг%), В, Р, солі свинцю, міді, кобальту. Є також стерин, який необхідний для запобігання розвитку та лікування холестеринового атеросклерозу, і вітамін К. Детальніше »

Айва звичайна – Cydonia oblonga Mill.

Належить до родини розоцвіті – Rosaceae Juss. Зимостійка і посухостійка, починає плодоносити на 3- 4-й рік після садіння. Айва росте у вигляді куща або дерева від 2 до 7 м заввишки. Плоди лимонного або жовто-оранжевого кольору, вкриті повстяним нальотом, який на стиглих плодах зникає. Споживають плоди в сирому вигляді мало. Головне призначення їх – для виготовлення консервованих продуктів.  Детальніше »

Зараз – пора плодових та ягідних культур. У щоденному раціоні вони відіграють надзвичайно важливу роль. Про лікарське значення в харчуванні для людини плодово-ягідних рослин – читайте у повідомленнях Олега Василюка, наукового працівника відділу акліматизації плодових та ягідних культур Кременецького ботанічного саду.
Життя людини невіддільне від рослинного світу. Адже рослини є джерелом енергетичних і біологічно активних речовин. Перші – носії енергії (цукру, крохмалю, пектинових речовин, жирів, білків), які потрібні для повноцінного харчування. Другі – необхідні, насамперед, самим рослинам для підвищення стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища, визначають рівень біологічної активності нашої їжі, здатні навіть у незначних кількостях впливати на здоров’я і життєдіяльність. Детальніше »

Колекційний фонд

рідкісних рослин

Кременецького ботанічного саду

Детальніше »