З нагоди професійного свята в Кременецькому ботанічному саду відбулися урочистості. Щирі вітання, грамоти і подяки працівники ботанічного саду отримали від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, управління захисту довкілля та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, голови Кременецької об’єднаної територіальної громади. Барви «Втаємниченого» саду ароматів, святковий настрій, позитивні Детальніше »

Всі ми – діти й мешканці Землі і маленька частинка Природи. І саме від нас залежить майбутнє планети. Виховати бережливе ставлення до навколишнього природного середовища, навчити раціонально використовувати природні ресурси – таке завдання ставлять перед собою працівники сектору еколого-освітньої роботи Кременецького ботанічного саду. Щороку проводяться різні заходи, акції, покликані привернути увагу до проблеми збереження Природи. І акцент робиться на найменших жителях планети – дітках. Адже дуже важливо з ранніх літ закласти основу – сформувати екологічну свідомість і культуру поведінки, виховати почуття відповідальності за довкілля.
«Я не ображу рідної природи» – під таким девізом працівники сектору екоосвіти провели Детальніше »

Кременецький ботанічний сад відкритий
для відвідування щоденно з 8.00 до 20.00 у літній період.
Дотримання всіх карантинних вимог є обов’язковим.
Екскурсії проводяться за попередньою домовленістю
(тел. 2-15-48).
Вхід на територію Саду – зі сторони вулиці Б. Харчука на вул. Ботанічна, 5.

До 35-ї річниці чорнобильської трагедії в Кременецькому ботанічному саду відбувся круглий стіл «Чорнобильська катастрофа: плюси і мінуси заповідності». У ньому взяли участь працівники Саду та Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького.
На території, яку охопила чорнобильська трагедія, від 26 квітня 2016 року діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Це місце, де природа змогла залікувати рани.
Страшна техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом Чорнобильської атомної електростанції, завдала непоправної шкоди здоров’ю людей і довкіллю. Однак протягом перших 5 років після аварії на ЧАЕС дослідники відзначали поступове відтворення тваринного і рослинного світу. Сприятливими умовами для цього стали евакуація населення й припинення тут господарської діяльності. Вчені зафіксували Детальніше »

22 квітня відзначається Всесвітній день Землі.
Мета цього свята – привернути увагу до проблем навколишнього середовища. Щороку в різних куточках світу тривають різноманітні екологічні заходи, проголошуються екологічні ініціативи, спрямовані на дбайливе ставлення до планети.
Земля дає нам безліч скарбів і можливостей для втілення наших планів, розвитку наукових ідей, реалізації здібностей. І тільки-но природа прокидається від зимової сплячки, готова тішити розмаїттям барв і тонів. Але дуже часто людина, не замислюючись, завдає їй шкоди. Насамперед це стосується культури поведінки.
Щороку лісові масиві, які є найулюбленішими зонами відпочинку, потерпають від сміттєзвалищ. Працівники Кременецького ботанічного саду щовесни стикаються з такою проблемою. Адже його територія – по-перше, туристично приваблива і тут завжди багато відпочивальників, по-друге – межує з приватним сектором. Тож сміття залишається і після відвідувачів, і після «сусідів», котрі просто залишки своєї життєдіяльності викидають у ліс, який поряд.
Напередодні Всесвітнього дня Землі працівники Кременецького ботанічного саду ініціювали й провели Детальніше »

Кременецький ботанічний сад – природоохоронна установа, територія якої має естетичну, рекреаційну цінність. У весняний період вона є найвідвідуванішою.
Найбільше відпочивальники полюбляють лісовий масив, який є туристичною принадою.
Задля протидії лісовим пожежам, зриванню первоцвітів, що завдає шкоди природним екосистемам, запобігання утворенню сміттєзвалищ, які залишаються після «вдячних» відвідувачів, співробітники Кременецького ботанічного саду проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу, рейди в місцях найбільш масового відвідування.
Із початку цього року працівники відділу державної охорони на території Саду встановили Детальніше »

У нашій країні екологічна освіта та виховання є одним із пріоритетних напрямків роботи природо-заповідних  установ. Адже від екологічної культури підростаючого покоління залежить майбутнє всієї планети. Звичайно, вирішити глобальні екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями на загальнодержавному і світовому рівні, але поліпшити екологію місця проживання під силу кожному з нас. Важливо також відзначити, що День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто займається екологічним просвітництвом і освітою, але і для всіх жителів нашої планети, адже мова йде про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення екологічної культури сьогодні — запорука збереження здоров’я майбутніх поколінь.

Щороку в Україні з настанням весни триває еколого-просвітницька операція «Первоцвіт». Її мета – запобігти незаконному збору та продажу рідкісних ранньоквітучих рослин, видів, занесених до Червоної книги України. Найбільше страждають від масового збору у весняний період підсніжник білосніжний, шафран Гейфеля, цибуля ведмежа.
Управління екології та контролю за благоустроєм попереджає: торгівлю дикорослими рослинами заборонено. Продаж первоцвітів (як і купівля) – це порушення законів України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього середовища України».
За незаконне придбання та збут рослин, занесених до Червоної книги України, передбачені штрафи:
- згідно зі ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне придбання та збут об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної книги України, передбачено накладення штрафу від 510 до 1700 грн з конфіскацією;
- за один екземпляр незаконної зірваної червонокнижної квітки передбачено відповідну компенсацію за її знищення. Наприклад, черемшу (цибулю ведмежу) – 62 грн, шафрани (крокуси) та підсніжники – від 49 до 62 грн (залежно від виду), сон-траву – від 37 до 62 грн (залежно від виду).
Лісові й степові первоцвіти страждають від масового збору. Це збіднює природні екосистеми і ставить окремі види на межу вимирання. Зберегти їх можемо тільки ми: свідомими вчинками і власним вибором.

Рання весна – кращий час для основного обрізування кісточкових плодових рослин. Взимку різати досить ніжні кісточкові культури не варто, адже відкриті рани роблять деревину вразливою перед морозами, починається камедетеча, в них проникають грибки.

Догляд за деревами треба розпочинати відразу після їх висаджування. Протягом перших двох-трьох років обрізування потрібне для створення міцного скелету. Від третього року до утворення перших плодів воно визначає особливості майбутнього плодоношення. Надалі ця операція регулює силу росту й продуктивність дерева та якість плодів. У цей період проріджують крону для поліпшення освітлення. Коли в дерева починається відмирання плодової деревини та зниження врожайності, то обрізування, а саме сильне вкорочування, сприяє відновленню вегетаційного росту пагонів, на яких оновлюється плодова деревина.

Незалежно від виду обрізування та форми крони дерева, щороку навесні слід видаляти всі мертві або зламані гілки, а також гілки, які ростуть під гострим кутом до стовбура. Крім того, потрібно видаляти слабкі та тонкі гілки, що ростуть навхрест або паралельно одна одній, а також гілки, що ростуть донизу. Регулярно слід проріджувати загущені ділянки крони, зокрема, у центральній та верхній частинах дерева. Краще обрізати всю велику гілку в цілому – біля її Детальніше »

Розпочинається пора, коли виникають пожежі в екосистемах та сільськогосподарських угіддях. Працівники Держекоінспекції  посилять контроль щодо запобігання виникненню пожеж та будуть співпрацювати з рятувальниками та правоохоронцями.
Нагадаємо, згідно зі статтею 77-1 КУпАП штраф за самовільний підпал трави штраф:
- для громадян – від 3060 грн до 6120 грн;
- для посадових осіб – від 15300 грн до 21420 грн.
У межах об’єктів заповідного фонду:
- для громадян – від 6120 грн до 12240 грн;
- для посадових осіб – від 21420 грн до 30600 грн.
За порушення правил пожежної безпеки у лісах
відповідно до статті 77 КУпАП:
- громадяни мають сплатити від 1530 грн до 4590 грн;
- посадові особи – від 4590 грн до 15300 грн.
Якщо ці дії призвели до знищення або пошкодження лісу штраф:
- для громадян – від 4590 грн до 15300 грн;
- для посадових осіб – від 10710 до 30600 грн.
За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:
- для громадян – від 340 грн до 1360 грн;
- для посадових осіб – від 850 грн до 1700 грн.

© Державна екологічна інспекція України