У Кременецькому ботанічному саду функціонує лабораторія розмноження та реалізації посадкового матеріалу.

Основними видами діяльності лабораторії є:

- виробництво продукції декоративних, плодових та ягідних рослин з Детальніше »

Завдяки високим смаковим якостям і цілющим властивостям ароматний базилік здавна на Русі називали «царською травою».
Однак  «відкриття» базиліка належить близькосхідному регіону та Індії – там ця рослина застосовується як в кулінарії, так і в медицині вже більше 5000 років і більше того навіть вважається священною. В Європу базилік був завезений з Азії солдатами Олександра Македонського – ця трава була одним з трофеїв царя-воїна. До України базилік дістався лише у XVIII столітті, але застосування йому знайшлося швидко, причому використовували його в першу чергу саме як лікарську рослину.   Васильки справжні, базилік  (Ocimum basilicum L.) — однорічна трав’яниста рослина.  В Кременецькому ботанічному саду  культивують з 2005 року.

Є кілька різновидів базиліку з різним забарвленням листя та ароматом. Одні мають пурпурове листя та аромат схожий на суміш духмяного перцю та чаю, інші коричнювато-фіолетове листя та аромат гвоздики і м’яти, але найпоширенішим є Детальніше »

«Стань волонтером вихідного дня» – таке гасло вкотре об’єднало працівників Кременецького ботанічного саду та  представників культурної асоціації «Новий Акрополь». 28 липня після клопіткої, спільної, злагодженої роботи з благоустрою території ботанічного саду було організовано круглий стіл,  під час якого обговорили основи волонтерства, можливі труднощі та проблеми в роботі. Акропольці поділилися своїми враження про волонтерське життя, багаторічним досвідом та планами на майбутнє.

Заступник директора Кременецького ботанічного саду Ключ Володимир Петрович у 16-й рік співпраці та з нагоди 25-річчя культурної асоціації «Новий акрополь»  від колективу вручив волонтерам Детальніше »

Відтепер відвідувачі ботсаду зможуть милуватися красою гірського ландшафту з оглядових майданчиків. Облаштувати їх допомогли волонтери «Нового Акрополя».

Співпраця з ними триває вже шістнадцять років. Упродовж тижня вони поєднували роботу на колекційних ділянках із роботою з облаштування майданчиків: розчищали територію, встановлювали огорожу, альтанки.

Отож впродовж п’яти спекотних липневих днів з ініціативи ботанічних працівників та потужної підтримки волонтерів-акропольців  «народилися» два красиві оглядові майданчики в обіймах кременецьких гір. Гарна можливість для Детальніше »

Лілійник (лат. Hemerocallis) – трав’янистий кореневищний багаторічник. Батьківщина – Східна Азія. Лілійник знайомий людству з давнини, але вперше наука заговорила про нього в 1753 році, коли Карл Лінней дав йому ім’я «гемерокалліс», яке складається з двох грецьких слів: «hemera», що означає «день, доба», і «callos» – «краса». Російською рослина називається «красоднев», тобто краса, яка живе лише один день.

Гарні не лише культурні види і сорти лілійнику, а й «дикуни», що ростуть у природі. Крім того, лілійники настільки невибагливі, що Детальніше »

У парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка м. Кременець відбувся вечір «Шістдесятники. Високовольтна лінія духу».
Організували і провели його представники культурної асоціації «Новий акрополь», які щороку приїжджають до Кременецького ботанічного саду, щоб Детальніше »

При композиційному підборі асортименту посадкового матеріалу працівники лабораторії ландшафтного дизайну та озеленення керувалися екологічним принципом, а також враховували характерні риси будови рослинного матеріалу (зовнішній вигляд, форма, текстура, колір рослин).

Для досягнення декоративного ефекту ландшафтної композиції під час Детальніше »

Топіарне мистецтво – фігурна стрижка дерев, чагарників і квітів, при якій рослинам надають різних скульптурних форм: тварин, архітектурних споруд, людей, геометричних фігур. Для створення топіарів зазвичай застосовуються вічнозелені чагарники.

Топіарне мистецтво дуже давнє. Ще в Детальніше »

За останні роки набуває широкої популярності ландшафтний дизайн, який використовують при оформленні громадських місць відпочинку, парків, алей, скверів, приватного сектору. Це в свою чергу збільшує попит на створення нових композицій та є одним із перспективних напрямків роботи ботанічного саду як наукової установи. Із 2014 року в Кременецькому ботсаду діє лабораторія ландшафтного дизайну та озеленення. Вона працює над Детальніше »

У Кременецькому ботанічному саду працювали учасники художнього пленеру – вихованці Київської державної художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка. Детальніше »