ТЕМА НДР 2012-2016 р. р.

 

Список співробітників:

  1. Кубінський М. С. – завідувач відділом;
  2. Василюк О. О. – науковий співробітник;
  3. Чубатий В. Д. – провідний фахівець;
  4. Скакальський Р. В. – провідний фахівець;
  5. Денисевич Я. В. – технік-лаборант ІІ категорії;
  6. Лакоцька Г. В. – технік-лаборант ІІ категорії.

 

Загальна інформація

Відділ акліматизації плодово-ягідних культур був створений у 2001 році з переведенням ботанічного саду під юрисдикцію Міністерства екології та навколишнього середовища України. В той же час було відведено2,5 гаплощі, розміщеної на частково терасованому схилі Пд-Зх експозиції. Раніше вона використовувалась для ведення сільського господарства приватними землекористувачами.

Подекуди тут зростали плодові культури – Malus domestica, Pyrus communis, Prunus domestica, Prunus divaricata, Sorbus aucuparia, Juglans regia. Внаслідок того що останні 10-12 років на цій території не проводили догляд за самосівом деревних порід плодові культури значною мірою пригнічувалися та витіснялися лісовими породами – Betula pendula, Tilia cordata, Acer platanoides, Carpinus betulus, Crataegus monogina, Eonimus verruculosa Scop., Sambucus nigra L., Lonicera xylosteum L., Qvercus robur.

На більшості терасованих схилів приватні землекористувачі вирощували сільськогосподарську продукцію. Територія значною мірою була засмічена порубочними рештками, побутовими відходами, розміщено два стихійні сміттєзвалища.

За період 2001-2012 роки проведено значні роботи по впорядкуванню площі. Для оцінки деревостану на території проведено лісогосподарсько-таксаційні роботи. Таксаторами було рекомендовано забрати понад 200 всихаючих, відстаючих у рості дерев та дерев-агресорів. Суцільні вирубки з подальшим розкорчовуванням проведено на ділянках, де сьогодні розміщені насадження глодів, кизилів, обліпихи, частково колекція яблунь.

 

Тема: Адаптивний потенціал видів та сортів плодових культур різних господарських груп при інтродукції їх в едафо-кліматичні умови Західного лісостепу.

 

Структура досліджень:

Розділ І. Вивчення особливостей біоекологічних показників нетрадиційних плодових культур, при інтродукції в Кременецькому ботанічному саду.

Розділ ІІ. Адаптивні особливості сортів роду Corylus L., різних селекційних груп, в зв’язку з їх інтродукцією в Кременецькому ботанічному саду.

Розділ ІІІ. Збереження та збагачення генофонду кісточкових та ягідних культур в Кременецькому ботанічному саду.

Метою нашої роботи є збагачення видового складу плодових культур  та встановлення біолого-екологічних показників проходження інтродукції видами, сортами та формами плодових культур, при їх культивуванні у Кременецькому ботанічному саду.

Завдання досліджень:

  1. Моніторинг стану насаджень, запобігання розповсюдженню збудників вірусних, бактеріальних та грибкових інфекцій, шкідників.
  2. Дослідити особливості росту, розвитку рослин та їх онтоморфогенез. Виявити закономірності цвітіння, плодоношення рослин.
  3. Визначити стійкість культиварів до едафон-кліматичних умов Кременеччини.
  4. Встановити стійкість до дії шкодочинних факторів.
  5. Визначити найоптимальніші методи розмноження культиварів.
  6. Провести оцінку успішності інтродукції та визначити перспективність акліматизації різних груп плодово-ягідних рослин.
  7. Підбір високопродуктивних та адаптованих видів, сортів,  форм плодових культур для впровадження у сади регіону.
  8. Розширити колекційний фонд відділу акліматизації за рахунок мобілізації насіннєвого, садивного та живцевого матеріалу з осередків інтродукції.

 

Відділ акліматизації плодово-ягідних культур Кременецького ботанічного саду працює над темою науково-дослідної роботи:

Інтродукція та вирощування плодово-ягідних культур з застосуванням передових технологій садівництва в умовах терасованих схилів Кременецького горбогір’я.

Дана робота передбачає виконання наступних розділів та підрозділів:

Розділ І. Інтродукція, акліматизація та дослідження біоекологічних особливостей нових та малопоширених видів плодово-ягідних культур

Розділ ІІ. Інтродукція та підбір перспективних сортів Malus domestica Borkh в умовах терасованих схилів

2.1 Дослідження біоекологічних особливостей та підбір кращих сортів яблуні домашньої

2.2 Оцінка сорто-підщепних комбінацій яблуні домашньої в полях розсадника

Розділ ІІІ. Використання інтенсивних технологій при розмноженні плодово-ягідних культур

3.1 Оцінка сорто-підщепних комбінацій кісточкових порід в полях розсадника

3.2 Апробація передових технологій розмноження ягідних культур до едафо-кліматичних умов Кременеччини

Метою даних досліджень є спроба часткового вирішення проблем садівництва Кременецького району, зокрема підбір новітніх технологій розмноження та догляду за культурами, порівняльна характеристика нових культур та сортів, апробація їх до складних умов терасованих схилів Кременецького горбогір’я.

Дані дослідження повинні вирішити цілий ряд завдань, а саме:

  1. Збільшення колекційного фонду Кременецького ботанічного саду.
  2. Отримання якісного посадкового матеріалу плодово-ягідних культур та поширення його серед населення краю.
  3. Дати аналіз перспективності інтродукції окремих сортів яблуні, відібрати кращі з них та надати практичні рекомендації стосовно їх вирощування в умовах терасованих схилів.
  4. Провести аналіз акліматизаційних особливостей нових та малопоширених, для умов регіону, видів.
  5. Розробити елементи новітніх технологій розмноження ягідних культур, порівняти якість отриманого садивного матеріалу з саджанцями, вирощеними традиційним шляхом.
  6. Встановити кращі сорто-підщепні комбінації кісточкових порід та особливості їх розмноження в полях розсадника.

 

Всього на території відділу культивуються 78 видів, 232 сорти, із 13 родин.

Площа території відділу структурована наступним чином:

Структура та розміри колекційно-дослідних ділянок відділу акліматизації плодово-ягідних культур

№ п/п

Назва ділянки

Площа, м.кв

1

Декоративний плодовий сад

2500

2

Колекція інтродукованих культур

390

3

Колекція видів яблуні

300

4

Колекція сортів яблуні

2820

5

Колекція кісточкових порід

2550

6

Колекція ягідних культур

490

7

Розсадники

1855

в т.ч. зерняткових

1030

Кісточкових

285

Клонових підщеп яблуні

90

Ягідних культур

450

8

Насадження кизилу, горобини, обліпихи, горіхів

1000

9

Колекція глодів

640

10

Міні-дендрарій

1100

11

Алеї, посадки інші

Близько 4500

12

Резервна площа

Близько 5000

 

Штат відділу складається із шести чоловік.

Завідувач відділу – Кубінський Микола Сергійович

Напрям роботи – зерняткові культури, формування колекційного фонду видів та сортів зерняткових культур, створення саду штучних форм.

Науковий співробітник – Василюк Олег Олексійович.

Напрям роботи – нові та малопоширені, для умов Кременеччини, плодові види, куратор акліматизаційної ділянки

Провідний фахівець – Чубатий Віктор Дмитрович

Напрям роботи – Кісточкові культури (алича, слива, персик, абрикос), формування колекційної ділянки сортів крупно кісточкових культур.

Провідний фахівець – Скакальський Руслан Володимирович

Напрям роботи – кісточкові культури (вишня, черешня), формування колекційної ділянки, ягідні культури, апробація технологій розмноження, формування колекційного фонду.

Технік-лаборант – Денисевич Ярослав Васильович

Технік-лаборант – Лакоцька Галина Василівна

 

Список публікацій працівників відділу

1. Кубінський М. С. Використання теоретичних основ зеленого будівництва для проектних розробок по створенню формового саду в Кременецькому ботанічному саду // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва : Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції  молодих дослідників. – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 106 – 107.

2. Василюк О.О., Кубінський М.С., Євсікова С.С., Кубінська Л.А. Акліматизація рослин роду Actinidia Lindl. В умовах Кременецького ботанічного саду // Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: Матеріали  міжнародної наукової конференції присвяченої 210-річчю “Софіївки”(25 – 28 вересня 2006 р.). – Київ: “Академперіодика”, 2006. – С. 215 – 218.

3. Василюк О.О., Марко Ю.І. // Вирощування деяких сортів Cornus mas в умовах Кременецького ботанічного саду // Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: Матеріали  міжнародної наукової конференції присвяченої 210-річчю “Софіївки”(25 – 28 вересня 2006 р.). – Київ: “Академперіодика”, 2006. – С. 144-145.

4. Марко Ю.І., Кубінський М.С., Василюк О.О. Розробка та освоєння проекту декоративного плодового саду в Кременецькому бот саду // Різноманіття фітобіоти: Шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми: Матеріали  міжнародної наукової конференції, присвяченої 200 річчю заснування Кременецького ботанічного саду (18 – 23 червня 2007 р., Кременець). – Кременець – Тернопіль: «Підручники і посібники», 2007. – С.30.

5. Василюк О.О., Марко Ю.І. Збагачення генофонду малопоширених плодово-ягідних рослин шляхом інтродукції в Кременецькому ботанічному саду // Сучасні проблеми інтродукції та акліматизації рослин: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції до 75-річчя Ботанічного саду Дніпропетровського національного у-ту (Дніпропетровськ, 8 – 11 вересня 2008 р.).- Дніпропетровськ: В-во ДНУ, 2008. – С. 103 – 104.

6. Кубінський М.С., Гревцова Г.Т., Віхорчук С.О., Кубінська Л.А. Поширення кизильників в умовах гряди Кременецьких гір // Вісник Київського національного  університетуту ім. Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2011.  –  №29. –  С. 26 – 28. Видання ВАК.

8. Кубінський М.С., Михайлова І. С. Використання ґрунтопокривних видів роду Cotoneaster Medic. на Заході України // Наукові записки Національного університету біоресурсів та природокористування. Видання ВАК.

ПОДІЛІТЬСЯ НОВИНОЮ В СОЦМЕРЕЖАХ -

Всі права захищені © 2015-2018 Кременецький ботанічний сад